Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Рудник 20171»

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 53: Рядок 53:
 
  </TR>
 
  </TR>
 
   
 
   
<TR>1795–1797<TD height=24px>      </TD><TD>    </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>    </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>    </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>    </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>

Версія за 14:43, 12 жовтня 2017


На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.

При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:


  • Історія Кропивницького

На землях навколо сучасного Кропивницького у 17-му столітті існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились тут на свій страх і ризик, оскільки перебували на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття.

До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями Згодом, згідно з указом від 29 грудня 1751 р. була утворена Нова Сербія. За клопотанням колишнього підданого Австро-Угорщини серба Івана Хорвата для оселення сербів, угорців, волохів, молдаван, хорват була виділена територія, частина Задніпровських місць. Також згідно з указом колишні мешканці цієї території підлягали виселенню на «прежние места». Указ передбачав побудову земляної фортеці, «которую именовать крепость святыя Елисаветы»

Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.

  • Видатні особистості Кіровоградщини
* Кропивницький Марко Лукич - театральний діяч
* Білодід Іван Костянтинович - діяч науки і освіти
* Васильєв Василь Юхимович - вчений у галузі металургії, член-кореспондент АН УРСР
*  Васильєв Василь Юхимович - вчений у галузі металургії, член-кореспондент АН УРСР
* Ковпак Василь Ксенофонтович	- легендарний кіровоградський фотограф, фотокореспондент газети “Кіровоградська правда”
  • Історичні події пов'язані з Кропивницьким
* Фортеця Єлисавети Святої у Російсько-турецькій війні не дала змогу прорватись турецьким військам далі, що презвило до поразки Туреччини.
* Перший проект побудови кінного трамвая у Єлисаветграді з'явився у 1887 році. 
* У травні 1919 року місто зазнало нападу загонів отамана Григор'єва. Загони отамана здійснили серію єврейських погромів, в результаті яких загинуло близько 3 тисяч євреїв міста. За 30 км від Єлисавета у селі Сентове (тепер Родниківка) Матвій Григор'єв був вбитий Нестором Махно 27 липня 1919 р. Ці історичні події лягли в основу одної з сюжетних ліній романа Ю.Яновського «Вершники».
  • Визначні події, явища і процеси відбувалися на території Кропивницького

Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони.

  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
В околицях Кіровограда є значна кількість пам'яток археології. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кіровограда з часів середнього палеоліту. Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться і в межах обласного центру — так, у 2000-х був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний корабель у ході розкопок на кіровоградській вулиці Космонавта Попова


  • Пам’ятки природи

Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини. Кіровоград лежить на рівнинах, обабіч ріки Інгул. Місто також перетинає притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища.

Рідне місто або село на карті України Google карти

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
Вознесенського намісництва
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка