Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Мунтяна Павла.

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Версія від 07:38, 14 червня 2017; 925847 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

“Соціальні мережі та віртуалізація суспільного життя”. Сам термін «соціальні мережі» був введений у 1954 році представником «манчестерської школи» Джеймсом Барнсом у статті «Класи і збори в норвезькому острівному приході», яка увійшла до збірки «Людські стосунки». Він продовжив розвивати запропонований ще у 1930-ті роки Якобом Морено підхід до дослідження взаємозв’язків між людьми за допомогою соціограм, в яких окремі особистості представлені у вигляді точок, а зв’язки між ними –у вигляді ліній. Інші ідеї, що стали науковим фундаментом сучасного аналізу соціальних мереж, були сформульовані в 1970-ті роки. У більшості робіт не наводиться чіткої дефініції соціальної мережі. Якщо визначення дається, то воно, як правило, не може бути співставленим з визначенням цього ж поняття в інших авторів. Причина в тому, що визначення соціальної мережі формулюється спеціально для кожного конкретного випадку й, таким чином, є дуже ситуативними. З технологічної точки зору соціальна мережа – це інтерактивний, з великою кількістю користувачів веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками. Сайт представляє собою автоматизоване соціальне середовище, яке дозволяє спілкуватися групі користувачів, об’єднаних загальним інтересом. Варто також згадати історію появи соціальних мереж в мережевому просторі. Перші соціальні мережі з'явилися в середині 1990-х років і надавали користувачам початкові можливості для спілкування (eGroups/OneList, ICQ, Evite). Такі мережні сервіси, як правило,не розглядаються як соціальні мережі, але вони є тим самим фундаментом, на якому надалі розвивалися онлайн-можливості спілкування й взаємодії користувачів. Сервіси, подібні Friendster, Tribe, Orkut, LinkedIn, Spoke дозволили створювати соціальні мережі для відпочинку й для роботи. Іншими словами, у той час творці соціальних мереж працювали скоріше заради самих мереж й їх розвитку, а не заради використання можливостей, які надають ці мережі. В наш час соціальні Інтернет-мережі відіграють значну роль у житті суспільства. Можна тематично класифікувати соціальні мережі на такі: - загальнотематичні, мережі дозвілля (MySpace, youtube, @дневники, Мой мир@Mail.Ru, Отдыхали.ру, Telefoner.ru, BlogOnline.ruтощо) – спілкування без спеціалізації соціальної мережі (можливості створювати власні спільноти за інтересами, веб-сайти з форумами, вести блоги, чати, розміщати музику, фото-та відеоматеріали, мережеві ігри, аукціони, біржі філателістів, любителів живопису або тварин тощо); - навчальні, соціалізуючі (wikipedia.org, LiveLib, X-libris.net, dumalka.ru, Моя библиотека, RusEduтощо) – соціальні мережі, які допомагають у навчанні, ширше –в соціалізації особистості (можливість ознайомитись з науковими працями інших авторів: рефератами, курсовими роботами, авторефератами; можливість користування електронними бібліотеками; можливість участі у Інтернет-конференціях; можливість користуватися соціальним досвідом тощо); - «однокласники» (Classmates, Facebook, Odnoklassniki, vkontakte, Сonnect, МирТесен! тощо) – зв’язок з однокласниками, з тими, з ким навчався, працював, служив в армії (можливість відновити спілкування зі старими знайомими, друзями, товаришами не тільки за допомогою мережі, а й у повсякденному житті; завести нових друзів; розширити комунікативні зв’язки тощо); - ділові (LinkedIn, Atlaskit, MoiKrug.ru, Profeo) – бізнес-проекти, пошук роботи, пошук партнерів, власне робота (можливість створення портфоліо, пошуку партнерів і клієнтів, розширення кола професійного спілкування, можливість ділитися власним досвідом на просторі особистого професійного блогу, ділових контактів, пошук втрачених зв’язків, рекрутинг, продаж товарів тощо); - політичні (Politiko, Politiki.tv, Соратники.ру), що об'єднують політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців в межах одного співтовариства (створення умов для політичної і суспільної діяльності онлайн: спілкування в групах, ведення блогу, дискусії, можливість оцінити діяльність партій і політиків тощо); - мережі, об’єднані навколо проблематики дому та родини (Ancestry.com, Geni.com, Юмама, Дневник для молодой мамы, DrugMe.ru та ін.), що сконцентровані тематично на проблемах сімейних зв’язків, домашньої тематики (можливість об’єднання людей на основі родинних зв’язків, пошук рідні, побудова власного генеалогічного дерева, встановлення зв’язків з друзями родини; соціальна мережа для мам-можливість спілкування і обміну досвідом виховання малюків, обговорення спільних проблем, пошук порад лікаря з тих чи інших питань тощо); - релігійні мережі (MyChurch, Faithbook, Гефсимания та ін.) – тематичні соціальні мережі релігійного спрямування (можливість створення власної Церкви, пошук однодумців в цій сфері, поширення своїх поглядів через ведення блогів, планування і проведення спільних заходів тощо). Отже, що соціальні мережі слугують простором як для неформального спілкування друзів, так і для пошуку партнерів по роботі, розширюють ігровий досвід масових онлайн-ігор у мережі та можливості спілкування однодумців. В цьому сенсі, враховуючи універсальність впливу, можна говорити, що соціальні мережі впливають на розвиток суспільства в цілому. Користувачі соціальних мереж «добудовують» соціальну реальність у мережевому, віртуальному просторі, в якому креативні можливості людини значно збільшуються. Виникає неповторний симбіоз «віртуального» і «реального» у спілкуванні, професійній діяльності, дозвіллі, комунікаціях загалі.